Лубни , місто, центр Лубенського району Полтавської області УРСР. Пристань на річці Сула (приплив Дніпра). Залізнична станція на лінії Київ — Полтава. 45 тис. жителів (1972).
Вперше згадується в літописі під 1107 у зв'язку з перемогою під Л. київських князів над половцями. З кінця 16 ст — володіння роду князів Вішневецких. Після повстання Б. Хмельніцкого місто перейшло в руки козаків, входило до складу Миргородського полиця (близько 1649), в 1658—1781 центр Лубенського полиця. Жителі Л. брали участь в антифеодальних повстаннях 1658, 1687, в боротьбі проти шведських інтервентів в 1708—09. На початку 18 ст в Л. заснований ботанічний сад. З 1782 місто повіту Київського наміснитцтва, з 1793 — Малоруській губернії, з 1802 — Полтавській губернії. На початку 1918 в місті встановлена Радянська влада, потім Л. захопили австро-німецькі війська, які були вигнані в лютому 1919. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 місто було захоплене німецько-фашистськими військами, проти яких на залізниці Київ, — Дубни успішно діяли партизани. 18 вересня 1943 Л. звільнений Радянською Армією.
Заводи: верстатобудівний, машинобудівний, рахункових машин, авторемонтний, хіміко-фармацевтичний, лісового машинобудування, керамічний, залізобетонних виробів; меблевий комбінат. Підприємства харчової (м'ясний, хлібний комбінати винар, олійництво заводи), легкій (швацька, повстяна для ковдри фабрики та інші) промисловості. Лісовий технікум, сільськогосподарський технікум бухгалтерського обліку, медичне училище. Краєзнавчий музей.
