Лось (Łoś) Ян [2(14) .5.1860, Кельце, — 10.11.1928, Краків], польський мовознавець-славіст, член Польської АН(Академія наук). Закінчив Петербурзький університет (1885), вчився в Парижі і в Германії. Професор Ягеллонського університету в Кракові (з 1902). Досліджував проблеми історичної граматики польської мови, палеографії та інші. Редагував словник старопольського мови. Видав томи 4—6 словника польських діалектів Я. Карловича. Належав до школи младограмматіков (див. Младограмматізм ). Член академій наук всіх слов'янських країн.
Соч.: Складні слова в польській мові, СП(Збори постанов) Би, 1901; Stosunek zdania do innych typów morfologicznych, 1910; Pisownia polska wprzeszłości i obecnie, Kraków, 1917; Początki piśmiennictwa polskiego, 2 wyd, Lwów, 1922; Gramatyka polska, cz. 1—3, Lwów, 1922—27; Krótka gramatyka historyczna języka polskiego, Lwów, 1927.
Літ.: Taszycki W., Jan Łoś, у його книзі: Rozprawy i studia polonistyczne, cz. 3, Wrocław — Kraków— Warsz., 1965, s. 338—361.
