Лосик Олег Олександрович [р. 21.11(4.12) .1915, Ярцево, нині Смоленської області], радянський воєначальник, маршал бронетанкових військ (1975), Герою Радянського Союза (4.7.1944). Член КПРС з 1941. У Радянській Армії з 1935. Закінчив Саратовське бронетанкове училище (1938) і Військову академію Генштабу (1950). У Велику Вітчизняну війну 1941—45 в штабах ряду танкових з'єднань, з 1943 командир окремого танкового полку, потім гвардійською танковою бригади, брав участь в боях на Південно-західному фронті, під Сталінградом, при звільненні Ельні, Смоленську, в Білоруській і Східно-прусській операціях. Після війни на командних посадах. У 1964—67 1-й заступник командувача, в 1967—69 командувач військами Далекосхідного військового округу. З травня 1969 начальник Військової академії бронетанкових військ ним. Маршала Радянського Союзу Р. Я. Маліновського. Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 3-ої міри, Вітчизняної війни 1-ої міри, 2 орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині в Озброєних Силах СРСР» 3-ої міри і медалями, а також іноземними орденами і медалями.
