Лосев Олег Володимирович [27.4(10.5) .1903, Тверь, нині Калінін, — 22.1.1942, Ленінград], радянський радіофізик. У 1919 поступив в Ніжегородськую радіолабораторію, з 1929 співробітник Ленінградського фізико-технічного інституту, з 1938 — Ленінградського 1-го медичного інституту. У 1922 виявив в деяких кристалічних напівпровідників (цинкіту і інших) здатність генерувати електричні коливання високої частоти. На основі цього явища побудував напівпровідниковий регенеративний, а потім гетеродинний приймачі, що здобули широку популярність в радіолюбительській практиці під назвою крістадінов. У 1925—26 відкрив і вивчив явище перетворення в нелінійних двополюсниках сигналу однієї частоти в сигнал іншої частоти з будь-яким відношенням частот. У 1927 виявив свічення генеруючого напівпровідникового кристала карборунда («свічення Лосева»). Л. вивчив також фотоелектричний ефект в напівпровідниках запропонував новий спосіб виготовлення фотоелементів. Останньою його роботою, яка проводилася в дні блокади Ленінграда, була конструкція приладу для виявлення металевих предметів в ранах.
Соч.: У витоків напівпровідникової техніки. Вибрані праці, Л., 1972.
Літ. Дотепників Би., Шляхтер І., Винахідник крістадіна О. Ст Лосев, «Радіо», 1952 № 5; Шляхтер І. А., Видатний радянський радіотехнік (До 10-ліття з дня смерті О. Ст Лосева), «Вісник АН(Академія наук) СРСР», 1952 № 5; Дотепників Р. А., Олег Володимирович Лосев. 1903—1942, в книзі: Ніжегородськие піонери радянської радіотехніки, М. — Л., 1966.
