Ломбардна ліга (італ. Lega Lombarda), союз міст Ломбардії (Північна Італія) 12—13 століть, створений в ході їх боротьби за свою незалежність з імператорами «Священної Римської імперії». Л. л. остаточно була оформлена в грудні 1167 (строком на 20 років) у складі 16 міст (Падуя, Мілан, Венеція, Мантуя, Пьяченца, Верона, Віченца, Бергамо, Кремона, Тревізо, Феррара, Бреше, Лоді, Парма, Модена, Болонья; надалі склад Л. л. не був постійним). Римський папа і сіцілійський король підтримували Л. л. У 1176 ополчення Л. л. розгромило при Леньяно кінноту імператора. Фрідріха I Барбаросси, що прагнув встановити в містах Північної Італії своє панування. Після закінчення терміну перемир'я (з 1177) між Фрідріхом I Барбароссой і Л. л. був поміщений в 1183 Констанцський світ, по якому імператор визнав фактичну самостійність ломбардних міст і існування Л. л. У 1198 Л. л. була відновлена лише номінально (на 30 років). Проте спроба імператора Фрідріха II підпорядкувати Північну Італію своєї необмеженої влади спонукала ряд міст (Болонью, Брешу, Мантую, Бергамо, Турін, Віченцу, Падую, Тревізо) на чолі з Міланом в березні 1226 відродити (на 25 років) Л. л. (так звана 2-я Л. л.), у яку незабаром вступили і інші італійські комуни. Не дивлячись на поразку військ Л. л. у листопаді 1237 при Кортенуова опір міст Л. л. натиску імператора посилилося (героїчна оборона Пролому в 1238); завойовні плани Фрідріха II потерпіли крах. З 2-ої половини 13 століть Л. л. більше не поновлювалася.
