Литками Джалол [р. 7(20) .9.1909, Бухара], таджицький радянський письменник. Член КПРС з 1945. Народився в сім'ї кадію (судді). Почав друкуватися в 1927 (розповідь «Ніч на Регистане»). Теми ранніх розповідей — розкріпачення жінки Сходу, Громадянська війна, викриття лицемірства духівництва. Автор повести «Змія» (1934), драми «Ворог» (1933), комедії «Семена любові» (1937), романів «Шоді» (ч. 1—2, 1949, русявий.(російський) пер.(переведення) 1950), в якому дана картина становлення колгоспних буд в Таджикистані післявоєнного часу, і «Дочка вогню» (1962, русявий.(російський) пер.(переведення) 1964) про долю таджицької жінки до революції. І. інсценував розповідь «Нещасна дівчина» (1950) і роман «Дохунда» (1954) С. Айні. Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Соч.: Асархої мунтахаб, ч. 1—3—, Душанбе, 1968—71—; Устоді ман, мактабі ман, худі ман, Душанбе, 1970; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Пригоди в дорозі, М., 1966; Дванадцять воріт Бухари, М., 1970.
Літ.: Нарис історії таджицької радянської літератури, М., 1964; Хусейнзода Ш., Чалол Ікромі, [Душанбе], 1959.
