Ікрамов Акмаль Ікрамовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ікрамов Акмаль Ікрамовіч

Ікрамов Акмаль Ікрамовіч (вересень 1898 — 13.3.1938), радянський державний і партійний діяч, один з організаторів Комуністичної партії узбекистану. Член Комуністичної партії з 1918. Народився в сім'ї селянина-узбека в Ташкенті. Вів партійну роботу у Фергані, Ташкенті і Намангані. Працював заступником голови Намангана ревкома, потім секретарем Ферганського і Сирдарьї обкомів РКП(б). У 1921—22 завідувач організаційним відділом і секретар ЦК КП Туркменістану. З 1922 вчився в Москві в Комуністичному університеті ім. Я. М. Свердлова. З січня 1925 секретар Ташкентського обкому партії, одночасно з березня 1925 секретар ЦК КП(б) узбекистану, з 1929 1-й секретар ЦК КП(б) узбекистану і секретар Середньоазіатського бюро ЦК ВКП(б). Делегат 12-го, 14—17-го з'їздів партії, на 14—16-м-коді з'їздах обирався кандидатом в члени, а на 17-м-коді — членом ЦК ВКП(б). Був членом ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР і кандидатом в члени Президії ЦВК(Центральний виконавський комітет). Нагороджений орденом Леніна.

  Літ.: Хасанов До., Товариш Акмаль. Про життя і діяльність А. І. Ікрамова, Таш., 1970.