Леонтьев Олексій Леонтьевіч (1716, Москва, — 12.5.1786, Петербург), один з перших російських китаєзнавців. Народився в сім'ї церковного служителя. Закінчив Слов'яно-греко-латинську академію в Москві. У 1743—55 учень-практикант Російської духовної місії в Пекіні. Після повернення служив перекладачем китайської і маньчжурської мов в Азіатському департаменті Колегії закордонних справ. Л. переклав російською мовою понад 20 китайських і маньчжурських книг. Багато з переведень, здійснених Л., були першими в Європі. Так, він вперше перевів китайські класичні книги з конфуціанського канону «Четверокніжіє» («Та сюе», 1780, «Чжун-юній», 1784), збірка законів «Тайцин гурунь і ухері коли, тобто всі закони і встановлення китайського (а нині манжурського) уряду» (ч. 1—2, 1778—79; т. 1—3, 1781—83), 16-млосне вигадування. «Грунтовний опис походження і стану манджурського народу і війська...» (спільно с І. До. Россохиним, 1784). Ці і ін. переведення, забезпечені коментарями і примітками Л., зіграли велику роль в ознайомленні російського суспільства з різними сторонами життя і історичного минулого Китаю.
