Леонов Євгеній Павлович (р. 2.9.1926, Москва), радянський актор, народний артист СРСР (1978). Член КПРС з 1955. У 1947 закінчив Московську драматичну студію. З 1948 в Московському драматичному театрі ім. До. С. Станіславського, з 1968 в Театрі ім. Вл. Маяковського, з 1972 в Театрі ним. Ленінського комсомолу. Яскравий і м'який комедійний актор великої чарівливості, Л. створив також і глибоко драматичні образи. Ролі: у театрі — Пічем («Трьохкопійчана опера» Брехта і Вейля), Ларіосик («Дні Турбіних» Булгакова), Креон («Антігона» Ануя), Ванюшин («Діти Ванюшина» Найденова), Нароков («Таланти і залицяльники» А. Н. Островського), Санчо Панса («Людина з Ламанчи» Вассермана і Деріона), Іванов («Іванов» Чехова) і др.; у кіно — Шулейкин («Смугастий рейс»), Шибалок («Донська повість»), Іван Пріходько («Білоруський вокзал»), бригадир Потапов («Премія»), Ламме Гудзак («Легенда про Тіле») і ін. Державна премія СРСР (1976).
