Лейкин Микола Олександрович [7(19) .12.1841, Петербург, — 6(19) .1.1906, там же], російський письменник і журналіст. Народився в купецькій сім'ї. Друкуватися почав в 1860. Основна тема багаточисельних розповідей, нарисів, сценок, п'єс, повістей Л., його романів («Стукни і Хрустальников», 1886; «Сатир і німфа», 1888, і ін.) — вдачі петербурзького купецтва і чиновництва. Проте комічне викриття міщанського побуту було в Л. поверхневим. У 1882—1905 Л. — редактор-видавець гумористичного журналу «Осколки», в який залучив багато колишніх співробітників журналу «Іскра» і А. П. Чехова, що опублікував тут в 1882—87 більше 200 розповідей.
Літ.: Салтиков-щедрін М. Е., Повести, розповіді і драматичні вигадування Н. А. Лейкина, Полн. собр. соч.(вигадування), т. 8, М., 1937; Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик. М. — Л., 1962.
