Лев Діакон (греч. Léon Diákonos) (народився до 950, Калоя, Мала Азія, — помер близько 1000), візантійський письменник. Належав до придворних кругів. Брав участь в поході імператора Василя II проти болгар в 986. «Історія в Х книгах» Л. Д. присвячена подіям 959—976, написана близько 990, частково на підставі особистих спостережень і розповідей очевидців. «Славне царювання» імператорів Никифора II і Іоана Цимісхия Л. Д. протиставляє невдалому початку правління Василя II. Це вигадування, що містить опис походів князя Святослава на Балкани, — важливе джерело для історії Древньої Русі.
Соч.: Caloensis historiae libri X, Bonnae, 1828; у русявий.(російський) пер.(переведення): Історія 10 книг, СП(Збори постанов) Би. 1820.
Літ.: Каждан А. П., З історії візантійської хронографії Х ст, в кн.: Візантійський літопис, т. 20, М., 1961; Сюзюмов М., Світогляд Льва Діакона, «Уч. зап.(західний) Уральського гос.(державний) університету», 1971 № 112.
