Леберехт Ганс Фрідріхович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Леберехт Ганс Фрідріхович

Леберехт Ганс Фрідріхович [18.11(1.12) .1910, Петербург, — 10.11.1960, Талін], естонський радянський письменник. Член КПРС з 1945. Народився в робочій сім'ї. Був робочим. У 1935—37 вчився в Ленінградському вечірньому літературному університеті ім. М. Горького. Писав на естонській і російській мовах. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 бився в рядах естонського корпусу Радянської Армії. Повість «Світло в Коорді» (1948; Державна премія СРСР 1949) про поворот естонського селянства, що почався, до колективних форм праці зіграла значну роль в становленні соціалістичного реалізму в естонській літературі. Автор романів «Капітани» (1954), «Солдати йдуть додому» (1956), «Палаци Вассаров» (1960), повести «В одному будинку» (1957). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.

 

  Соч.: Teosed, kd. 1—3, Tallinn, 1963—64; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Повести, М., 1953; Палаци Вассаров, М., 1965.

 

  Літ.: Пискунів Ст, Соломиков І., Ганс Леберехт, в кн.: Нарис історії естонської радянської літератури, М., 1971; Sogel Е., Hans Leberecht, в кн.: Eesti kirjanduse ajalugu, t. 3, Tallinn, 1970.