Лебедев Герасим Степанович [1749, Ярославль, — 15(27) .7.1817, Петербург], перший російський індолог. У 1785—97 жив в Мадрасе і Калькутті. Створив перший індійський театр європейського типа (1795—1796), де виконувалися дві п'єси, переведені їм з англійського на бенгальську мову. У 1801 видав в Лондоні граматику мови хиндустані. У Петербурзі в 1805 надрукував книгу «Неупереджений вміст систем Східної Індії брамгенов, священних обрядів їх і народних звичаїв», що містить зведення про культуру Індії, її економіці, географії, кастах і ін. Ряд рукописів (бенгальська граматика, вигадування про індійську арифметику і ін.) Л. не встиг видати, і частина їх загублена. Л. першим з росіян вивчив основи санскриту і однієї з дравідських мов.
Літ.: Воробйов-Десятовський Ст С., Російський індіаніст Г. С. Лебедев (1749—1817), в збірці: Нариси по історії російського сходознавства, сб.(збірка) 2, М., 1956; Гамаюнов Л. С., З історії вивчення Індії в Росії (До питання про діяльність Р. С. Лебедева), там же.
