Лебедев Євгеній Олексійович [р. 2(15) .1.1917, м. Балаково, нині Саратовської області], російський радянський актор, народний артист СРСР (1968). У 1940 закінчив Центральне театральне училище в Москві і вступив в трупу Тбілісського російського ТЮЗ(Театр юного глядача) а. З 1949 в Ленінграді — в Театрі ним. Ленінського комсомолу, з 1956 — у Великому драматичному театрі ім. М. Горького. У творчості Л. поєднується гостра, часто доведена до гротеску характерність і внутрішній ліризм, емоційна підведена, ретельна розробка мовного забарвлення образу. Серед найбільш значних робіт: Павло Корчагин («Як загартовувалася сталь» по Островському), боцман Кобза («Загибель ескадри» Корнейчука), Рогожін («Ідіот» по Достоєвському), Ухов («Моя старша сестра» Володіна), Ченців («Варвари» Горького), Тоот («Тоот, майор і інші» Еркеня). Крупними досягненнями актора сталі ролі Артуро Уї («Кар'єра Артуро Уї» Брехта) і Бессеменова («Міщани» Горького; Державна премія СРСР, 1968). Знімається в кіно (Подружжя — «Поїзд милосердя», 1964; Батько — «Останній місяць осені», 1965; Полковник — «У вогні броду немає», 1967, і ін.).
