Ла-Валлетта
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ла-Валлетта

Ла-Валлетта , Валлетта (Valletta), столиця держави Мальта. Розташована на північно-східному побережжі о. Мальта, на скелястому півострові, між двома природними бухтами Марсамуськетто і Гранд-Харбор Середземного моря. Клімат середземноморський з жарким сухим літом і м'якою дощовою зимою (мінімальна температура до 4°С, максимальна до 36°С). Опадів близько 500 мм в рік. Населення 15,6 тис. чоловік (1970); з передмістями 140,8 тис. людина Л.-В. заснована в 60-х рр. 16 ст Місто назване по імені магістра ордена іоаннітов Ж. Парізо де Ла Валета (J. Parisot de La Valette). В період 2-ої світової війни 1939—45 Л.-В. піддалася значним руйнуванням в результаті нальотів німецької і італійської авіації.

  Порт міжнародного значення, вузол середземноморських повідомлень. Торгівельний центр.(центральний) Бункерна база судоремонтні верфі, де зайнята значна частина населення міста. Є університет (з 1592). Національний музей Мальти (заснований в 1905). Туристський центр.(центральний)

  Л.-В. має прямокутну сітку вулиць, частина яких переходить в сходи. Від зміцнень 16 ст збереглися форти Сант-Ельмо, Сант-Анджело і ряд інших. Архітектурні пам'ятники: Італійське подвір'я (16 ст, архітектор Дж. Кассар), орденський госпіталь (близько 1580) церква Сан-Джованні (1573—75, архітектор Дж. Кассар) — в стилі пізнього ренесансу; палац гросмейстерів (середина 17 ст, архітектор Б. Ганга та Урбіно), церкви Іль Джезу (почало 17 ст, архітектора Ф. Буонамічи та Лукка) і Сан-Джакомо (близько 1710, архітектор Дж. Барбара) — у стилі барокко; бібліотека (1786—96, архітектор С. Іттар) — в стилі класицизму.

 

  Літ.: Zammit Т., Valletta..., 3 ed., Malta, 1929.

Ла-Валлетта. Бібліотека. 1786—96. Архітектор С. Іттар.