Лаубе (Laube) Генріх (18.9.1806, Шпроттау, — 1.8.1884, Відень), німецький письменник, драматург і театральний діяч. Син каменяря. Вивчав теологію і літературу в університетах в Галлові і Бреслау (1826—30). Входив до групи «Молода Німеччина», полягав в листуванні з Р. Гейне . За опозиційний характер діяльності засуджувався до тюремного висновку (1834 і 1837). У романі «Молода Європа» (1833—38), написаному під враженням Липневої революції у Франції 1830 і Польського повстання 1830—31, Л. показав Польщу, що поневолила, роздирається соціальними і національними розбратами. Герой драми «Учні школи Карла» (1847) — Шиллер в період створення «Розбійників», що повстає проти тиранення. Спробою створення реалістичних характерів відмічена драма Л. «Граф Ессекс» (1856). Питанням театрального мистецтва присвячені роботи Л. «Листи про німецький театр» (1846—47), «Бургтеатр» (1868), «Віденський міський театр» (1875). Як режисер Л. зробив великий вплив на розвиток реалістичних традицій австрійських і німецьких театрів.
Соч.: Gesammelte Werke, hrsg. von Н. Houben, Bd 1—50, Lpz., 1908—10; Schriften uber Theater, hrsg. von E. Stahl — Wisten, B., 1959; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Графиня Шатобріан СП(Збори постанов) БИ. 1881; Любов і корона, СП(Збори постанов) Би. 1901.
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Про мистецтво, т. 2, М., 1967, с. 146, 433, 505; Dietze W., Junges Deutschland und deutsche Klassik, 2 Aufl., B., 1958; ZOBEI G., H. Laubes Dramaturgie des Architekturstücks, Köln, 1967 (бібл. с. 208—16).
