Латорре (Latorre) Марьяно (4.1.1886, Кобкекура, — 12.11.1955, Сантьяго), чилійський письменник. Натхненник літературного перебігу «креолізм», головні межі якого — увага до національної проблематики і життя народних мас, переважання реалістичних принципів. У збірках розповідей «Розповіді Мауле». (1912), «Колиска кондорів» (1918), «Уллі...» (1923), «Чилійці з берега морить» (1929), «Люди сельви» (1933), «Мапу» (1942), «Вітер з лугів» (1944), «Чилі — країна околиць» (1947), «Острів птиць» (1955), в романі «Сурсуліта» (1920) Л. створив правдиві картини чилійського життя, не піднімаючись, проте, до широких соціальних узагальнень. Посмертно опублікований роман «Пакера» (1958), в якому письменник звернувся до міської проблематики. Л. — автор вигадувань «Література Чилі» (1941) і ін. робіт про латиноамериканську літературу. Національна літературна премія (1944).
Соч.; Sus mejores cuentos, Santiago de Chile, 1956; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Кавуни з річки Маулі, в збірці: Чилійські розповіді, М., 1961.
Літ.: Santana F., Mariano Latorre, Santiago de Chile [1956]; Silva Castro R., Panorama literario de Chile, Santiago [1961]; Castillo Н., El criollismo en la novelistica chilena, Хутро., 1962.
