Лапчатоноги
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лапчатоноги

Лапчатоноги (Heliornithes), підряд птиць загону журавлеобразних. Довжина тіла 28—62 див. Дзьоб з крізними ніздрями. На пальцях є плавальні перетинки у вигляді фестонів. Кігті гострі. Хвіст клиновидний. Оперення щільне. 1 сімейство з 3 видами: Podica senegalensis (Африка, на південь від Сахари), Heliornis rulica (Центральна і Південна Америка) і Heliopais personata (Південно-східна Азія). Добре плавають, рідко упірнають; на суші пересуваються швидко. Селяться по берегах річок і озер в густих лісах. Гнізда на гілках дерев, навислих над водою, часто на купах сміття, принесеного повінню. Особливості гніздування відомі лише для американської Л.: в кладці 2 яйця, насиджують самець і самка близько 11 діб, пташенята вилуплюються сліпими і майже зовсім голими; самець носить їх під крилами в особливих «кишенях», утворених на боках тіла складками шкіри і пір'ям. В азіатської Л. у кладці 5—7 яєць. Харчуються комахами рачками, молюсками, жабами, зеленими частинами рослин: корм збирають, плаваючи уздовж берега.

Лапчатоног Heliornis fulica.