Лаппо-Данільовський Олександр Сергійович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лаппо-Данільовський Олександр Сергійович

Лаппо-Данільовський Олександр Сергійович [15(27) .1.1863, с. Вдале Верхнеднепровського в., нині Дніпропетровської області, — 7.2.1919, Петроград], російський історик, член Петербурзької АН(Академія наук) (1899); по політичних поглядах був близький до кадетів. З дворян Екатерінославськой губернії. У 1886 закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету; з 1890 приват-доцент, пізніше професор цього університету. Автор багатьох робіт по соціально-економічній і політичній історії Росії періоду феодалізму, за методологією історичних основ російської археографії. Значительна діяльність Л.-Д. і його учнів («школа Л.-Д.») в області джерелознавства і дипломатики, зокрема в дослідженні пісцових книг як історичних джерел. Л.-Д. були підготовлені і видані: «Годована книга Костромської четі 1613—1627», «Пісцовая і переписна книги XVII ст по Нижньому Новгороду», «Записна книга кріпосним актам XV—XVI вв.(століття), що явив в Новгороді дякові Д. Алябйову» — «Російська історична бібліотека» (т. 17, 1898); «Збірка грамот Колегії економії» (т. 1—2, 1922—29). У перші роки наукової діяльності Л.-Д. примикав до прибічників державної теорії історичного процесу, розділяв погляди позитивістів. На початку 20 ст, під впливом робіт німецького філософа і соціолога Р. Ріккерта, став на позиції неокантіанства, з позицій суб'єктивного ідеалізму виступав проти марксистського розуміння історії, протиставляв, зокрема, природознавство, що вивчає закони природи, історичній науці; дотримувався погляду, що історичне дослідження джерела повинне вестися методами психологічного, індивідуалізуючого тлумачення. Заперечуючи суспільно-історичний критерій цінності джерела, Л.-Д. вважав основним проникнення в психологію автора джерела. Труди Л.-Д., багаті фактичним матеріалом, зберегли наукову цінність.

  Соч.: Скіфські старовини, СП(Збори постанов) Би, 1887; Критичні замітки по історії народного господарства у Великому Новгороді і його області за XI—XV вв.(століття), СП(Збори постанов) БИ. 1895; Організація прямого обкладення в Московській державі з часів Смути до епохи перетворень, СП(Збори постанов) Би, 1890; Нарис внутрішньої політики імператриці Катерини II, СП(Збори постанов) Би, 1898; Російські промислові і торгівельні компанії в першій половині XVIII ст. Історичний нарис, СП(Збори постанов) Би. 1899; Нарис історії утворення найголовніших розрядів селянського населення в Росії, СП(Збори постанов) Би, 1905; Методологія історії, ст [1]—2, СП(Збори постанов) Би, 1910—13; Нарис російської дипломатики приватних актів, П., 1920.

 

  Літ.: Пам'яті академіка А. С. Лаппо-Данільовського, «Російський історичний журнал», 1920, кн. 6 (є список науч.(науковий) праць Л.-Д.); Черепнін Л. Ст, А. С. Лаппо-Данільовський — буржуазний історик і істочниковед, «Питання історії», 1949 № 8; Нариси історії історичної науки в СРСР, т. 3, М., 1963.

   Ст Н. Буганов.

А. С. Лаппо-Данільовський.