Лансон Гюстав
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Лансон Гюстав

Лансон (Lanson) Гюстав (5.8.1857, Орлеан, — 15.12.1934, Париж), французький літературознавець. Професор Сорбонни (з 1900) і Вищої нормальної школи. Автор монографій «Нівель де Ла Шосе і слізна комедія» (1887), «Буало» (1892), «Корнель» (1898), «Вольтер» (1906) і ін., написаних в традиціях культурно-історичної школи в літературознавстві. Головна робота Л. — «Історія французької літератури» (1894; російське переведення, т. 1—2, 1896—98) багата фактичним матеріалом, що включає характеристику епохи, стилю і мови письменників, біографічний і бібліографічний коментар; у ній Л. розглядає історію французької літератури по жанрах. Коштовне доповнення до головної праці Л. — «Керівництво по бібліографії нової французької літератури 1500—1900» (т. 1—4, 1909—12). Критикуючи з марксистських позицій книгу Л. «Історія французької літератури. XIX століття», Г. В. Плеханов відзначав, що «написана вона з безперечним знанням, розумною і серйозною людиною» («Література і естетика», т. 2, М., 1958, с. 598).

загрузка...

  Соч.: Essais de méthode, de critique et d''histoire littéraire, P. [1965]; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Метод в історії літератури, М., 1911.

 

  Літ.: Симон До. P., Історія іноземної бібліографії, М., 1963; Leguay P., Universitaires d''aujourd''hui. P., 1912; Mélanges offerts а G. Lanson, P., 1922 (є бібл.).

  Ст С. Лозовецкий.