Ландшафт культурний , географічний ландшафт, змінений господарською діяльністю людського суспільства і насичений результатами його праці. Прикладами Л. до. можуть служити оазиси на зрошуваних землях в пустелях, розорані степові рівнини з лісовими смугами, осушені і оброблені польдери і тому подібне Між Л. до. і природним ландшафтом немає різкої грані: у Л. до. зберігаються геологічна будова, морфоструктурниє межі рельєфу, основні особливості природного клімату; Л. до. підкоряються дії важливих географічних закономірностей — зональності і азональності. Свідоме конструювання Л. до. грунтується на пізнанні зв'язків як між компонентамі ландшафту, так і між його морфологічними складовими частинами (урочищами, фаціями), і передбачає досягнення максимального відтворення природних (в першу чергу біологічних) ресурсів, запобігання несприятливим природним процесам створення здорового середовища для життя людини, раціональну організацію території (науково обгрунтоване співвідношення між елементами природного ландшафту, що охороняються, з.-х.(сільськогосподарський) угіддями, житловими масивами, промисловими підприємствами і т. д.). При стихійній дії людини на ландшафт незрідка відбувається різке порушення природної структури останнього і виникають небажані вторинні процеси (ерозія грунтів, розвівання пісків і ін., а також забруднення повітря і природних вод). Див. також Охорона природи .
Літ.: Енгельс Ф., Діалектика природи, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 20, с. 486 — 99; Саушкин Ю. Р., Культурний ландшафт, в кн.: Питання географії, сб.(збірка) 1, М., 1946; Покшишевський Ст Ст, Про деякі завдання комплексних фізіко-географічніх досліджень міст, там же, сб.(збірка) 28, М., 1952; Ісаченко А. Р., Основи ландшафтоведенія і фізіко-географічне районування, М., 1965.
