Ламетрі (Lamettrie, La Mettrie) Жюльен Офреде (25.12.1709, Сен-Мало, Бретань, — 11.11.1751, Берлін), французький філософ-матеріаліст. Народився в багатій купецькій сім'ї. Вивчав богословські науки, фізику і медицину; у Лейдене займався під керівництвом лікарки Р. Бургаве . Був полковою лікаркою; захворівши лихоманкою, на основі спостережень за своєю хворобою прийшов до виводу, що духовна діяльність людини визначається його тілесною організацією. Ця ідея лягла в основу його першого філософського вигадування «Природна історія душі» (1745, або, інакше, «Трактат про душу»), що викликав озлоблення в середовищі духівництва і спаленого за наказом парламенту. Л. був вимушений емігрувати до Голландії. Тут він анонімно опублікував вигадування «людина-машина» (1747, нове видання 1960, російське переведення 1911), яке також було публічно спалено. У 1748 на запрошення прусського короля Фрідріха II переїхав до Берліна, де полягав членом АН(Академія наук) і видав свої роботи «людина-рослина» (1748), «Чоловік більше, ніж машина» (1748) і «Система Епікура» (1751). Помер під час випробування на собі нового методу лікування.
Л. першим у Франції дав послідовний виклад системи механістичного матеріалізму. Згідно Л., існує лише єдина матеріальна субстанція; властиві нею здібності відчувати і мислити виявляються в «організованих тілах»; стан тіла цілком обумовлює стан душі через посредство плотських сприйнять. Л. заперечував думку Р. Декарта про тварин як про прості автомати, позбавлені здатності відчуття. По Л., людина і тварини створені природою з однієї і тієї ж «глини» і людини відрізняє від тварин лише більшу кількість потреб і, отже, більша кількість розуму, бо Л. визнавав потреби тіла «мірилом розуму». Людський організм Л. розглядає як машину, що самостійно заводиться, подібну до годинникового механізму. У своїх останніх роботах Л. підійшов до ідей еволюції, висловлюючи думки про єдність походження рослинного і тваринного світу, про поступове вдосконалення матерії і тваринного царства. Л. висунув припущення про існування зоофітів — рослин-тварин, згодом підтверджене наукою. Розвиваючи точку зору сенсуалізму, Л. вважав, що зовнішній світ відбивається на «мозковому екрані». У етиці, виходячи з позицій гедонізму, відводив в той же час значну роль суспільному інтересу. Розвиток суспільства визначається, по Л., діяльністю видатних людей і успіхами освіти; Л. був прибічником освіченого абсолютизму, філософські ідеї Л. зробили значний вплив на Д. Дідро, П. Гольбаха, До. Гельвеция.
Соч.: Ceuvres philosophiques, v. 1—3, P., 1796; Textes choisis..., P., 1954; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Ізбр. соч.(вигадування), М. — Л., 1925; [Уривки з проїзв.(твір) Л.], у кн.: французькі просвітителі XVIII ст про релігію, М., 1960.
Літ.: Вороніцин І. П., Ла Меттрі, [Хар.], 1925; Сережников Ст До., Ламетрі, М. [1925]; Історія філософії, т. 1, М., 1957, с. 539—42; Du Bois-reymond E., La Mettrie, B., 1875; Poritzky J. F., J. О. de Lamettrie. Sein Leben und seine Werke, B., 1900; Boissier R., La Mettrie..., P., 1931; Lemée P., Julien Offray de La Mettrie, P., 1955; Nedeljkovic D., Lametri, Zagreb, 1961; Mendel L., La Mettrie..., Lpz., 1965.
