Ламенто (італ. lamento, буквально — скарга, плач), в 17—18 вв.(століття) арія скорботного, тужливого характеру. Застосовувалася в опері, особливо в Італії. Зазвичай розташовувалася безпосередньо перед переломом в драматичній дії. Типовими для Л. були низхідний рух мелодії, використання дисонансів, певні ритмічні формули. Один з найбільш ранніх зразків — Л. з опери «Аріадна» Монтеверді (1608); великою популярністю користувалося Л. з опери «Дідона і Еней» Перселла (1691). Л. включалося також в мадригали і кантати. У 18—19 вв.(століття) писалися Л. у вигляді інструментальних прелюдій і інтерлюдій (позначення Л. має, наприклад, прелюдія до опери «Троя в Карфагєїе» Берліоза, 1859).
