Лало (Lalo) Едуар (27.1.1823, Лілль, — 22.4.1892, Париж), французький композитор і скрипаль. За походженням іспанець. Вчився в Паризькій консерваторії у Ф. А. Хабенека (скрипка), уроки композиції брав в Ю. Шульгофа. Поряд з К. Сен-Сансом і С. Франком Л. — найбільший майстер французької інструментальної музики 2-ої половини 19 ст Його музика заснована на перетворенні елементів французької і іспанської народної творчості. У деяких творах використовував музичний фольклор інших народів («Норвезька рапсодія», «Російський концерт»). Серед вигадувань Л. — опера «Король міста Іс» (1888, театр «Опера комік», Париж), балет «Намуна» (1882, театр «Гранд-опера», Париж), популярна «Іспанська симфонія»(для скрипки з оркестром, 1873), віолончельний концерт (1876), а також струнний квартет, 3 фотепіанних тріо, романси і ін.
Літ.: французька музика другої половини XIX століття. Вступ. ст. і ред. М. С. Друськина. М., 1938, гл.(глав) 6; Serviéres G., E. Lalo, P. [1925].
