Лальман (Lalmand) Едгар (20.8.1894, Бержі, — 25.11.1965, Брюссель), діяч бельгійського робочого руху. Народився в сім'ї службовця. У роки 1-ої світової війни 1914—18 служив в бельгійській армії. У 1921 протягом короткого періоду полягав в рядах компартії Бельгії (КПБ). У 1932 знов вступив в КПБ. У 1932—34 адміністратор газети КПБ «Роде ван» («De Roode Vaan»). У 1935 вибраний член ЦК, а в 1936 — член Політбюро ЦК КПБ. У 1937—40 — один з редакторів ЦО(центральний орган) КПБ газети «Вуа дю пепль» («La Voix du Peuple»). У роки німецько-фашистської окупації Бельгії (травень 1940 — вересень 1944) брав участь в русі Опори. Після арешту гестапо в 1943 керівництво КПБ став секретарем, а з 1945 генеральним секретарем КПБ. У 1945—58 депутат парламенту. У лютому 1945 — березні 1947 міністр постачання. Будучи генеральним секретарем КПБ, допустив помилки, головним чином сектантського характеру, за яких 11-й з'їзд КПБ (1954) піддав Л. критиці і звільнив від поста генерального секретаря. У подальші роки відійшов від активної політичної діяльності.
