Лайдонер Йохан (Іван Якович) [31.1(12.2) .1884, Війратсиськая волость, нині Вільяндіського району Естонської РСР, — 13.3.1953], естонський військовий і державний діяч, генерал. Народився в сім'ї батрака. З 1901 служив в російській армії. Закінчив Академію Генштабу (1912). Учасник 1-ої світової війни 1914—18 (остання посада — начальник штабу піхотної дивізії, підполковник). З грудня 1917 по лютий 1918 начальник Естонської дивізії що формувалася в Радянській Росії, де знаходився під час окупації німецькими військами Естонії (лютий — листопад 1918). У грудні 1918 повернувся до Естонії і був поставлений на чолі естонської армії, яка в 1919 двічі брала участь в настанні Північно-західної армії білогвардійського генерала Н. Н. Юденіча на Петроград. Керував придушенням озброєного повстання естонського пролетаріату (грудень 1924 — січень 1925); до 1934 у відставці. 12 березня 1934 разом з До. Пятсом здійснив фашистський переворот і був призначений головнокомандуючим естонською армією. У 1937—40 депутат Національних зборів і член Державної ради. Після встановлення Радянської влади в Естонії Л. у липні 1940 був арештований за контрреволюційну діяльність і після суду висланий з Естонської РСР.
