Лазурський Олександр Федорович [31.3(12.4) .1874, Переяслав, нині Переяслав-Хмельницький Київської області, — 27.2(12.3) .1917], російський психолог. Співробітник Ст М. Бехтерева, професор Психоневрологічного інституту в Петербурзі. Розроблена Л. методика «природного експерименту» (1911) вперше зближувала психологічне дослідження з безпосередньою життєвою ситуацією і зробила вплив на сучасну педагогічну психологію. Працював над проблемами характерологиі і класифікації осіб. Висунута Л. ідея стосунків, в яких виявляється характер, протиставлялася розумінню особи як сукупності психічних функцій. В той же час погляди Л. страждали механіцизмом.
Соч.: Шкільні характеристики, 2 видавництва, СП(Збори постанов) Би, 1913; До вчення про психічну активність, М., 1916; Нарис науки про характери, 3 видавництва, П., 1917; Природний експеримент і його шкільне вживання. [Сб. ст.], під ред. А. Ф. Лазурського, П., 1918; Класифікація осіб, 3 видавництва, П., 1924; Психологія загальна і експериментальна, 3 видавництва, Л., 1925.
Літ.: Бехтерев Ст М., А. Ф. Лазурський, «Вісник психології, кримінальній антропології і педології», 1919, т. 14, ст 1; Крогиус А. А., Рівні пізнання, прокладені в характерологиі А. Ф. Лазурським, там же; Садчикова П. І., Психологічна спадщина О. Ф. Лазурського, в збірці: Наріси з icторiї вiтчизняної психологiї кiнця XIX i качану XX столiття. До., 1959.
