Кучияк Павло Васильович [5(17) .3.1897, Куюмськая долина на Алтаї, — 2.7.1943], алтайський радянський поет, драматург. Зачинає алтайської советсой літератури. Вчився в Комуністичному університеті трудящих Сходу в Москві. У 1932 написав першу на Алтаї п'єсу «Боротьба», в 1933 перша розповідь «Залізний кінь» і реалістичну поему «Арбачи» — про важку долю алтайської жінки. У 1934 спільно з оповідачем Дааби Юдаковим створив поему «Запалилася золота зоря» — про Леніне, про долю алтайського народу. Створив шість п'єс, краща з них — «Чейнеш» (1938) присвячена громадянській війні на Алтаї. П'єси До. стали основою формування репертуару першого алтайського професійного театру.
Соч.: Казки Алтая. [Запис і літ.(літературний) обробка Павла Кучияка і Ганни Гарф], Новосибірськ, 1938; Золота зоря. [Сост. і вступ. ст. А. Коптелова], Новосиб., 1948; У горах Алтая. [Сост. і вступ. ст. А. Коптелова], М., 1957; Листи П. Ст Кучияка. [Публікація і примітки А. Л. Гарф], «Сибірські вогні», 1972 № 10.
Літ.: Шкіряників С., Зачинає алтайської літератури, в його кн.: Літературні нариси, Новосиб., 1949; Суразаков С., Алтай література, Горно-Алтайськ, 1962.
