Кучкин Андрій Павлович [25.11(7.12) .1888, Белорецк, — 30.3.1973, Москва], радянський історик, професор (1951). Член КПРС з 1912. У 1910—16 вів підпільну роботу в Белорецке, Уфі і Вятке. Піддавався арештам і висилкам. У 1917 — один з організаторів ради Вятського, голова комітету РСДРП(б). У травні 1917 делегат 1-го Всеросійського з'їзду селянських депутатів, на якому зустрівся с В. І. Леніним і мав з ним бесіду. У 1918—19 член Уфімського міськкому і губкома РКП(6). Під час Громадянської війни 1918—20 і в подальші роки — на політроботі в Червоній Армії. Делегат 10—11-го з'їздів РКП(6). З 1929 на науково-викладацькій роботі. Закінчив історіко-партійній інститут червоної професури. У 1934—40 працював в ІМЛ, з 1940 в інституті історії АН(Академія наук) СРСР. Один з авторів підручника «Коротка історія ВКП(б)» під редакцією В. Ю. Кноріна (1934), підручника «Історія КПРС» під ред. Б. Н. Пономарева (1959, 2 видавництво, 1962, 3 видавництва, 1970) і роботи «Історія Казахської РСР» (1943, 2 видавництва, т. 2, 1949). Автор книг «Чеверев» (1929), «Радянізація казахського аулу (1926—1929)» (1962), «У ті дні» (1958), «В боях і походах від Волги ка Єнісею» (1969). Нагороджений 2 орденами Леніна, а також медалями.
