Курія [лат. curia, від з (cum) — разом і vir — муж],
1) у Древньому Римі об'єднання неськ.(декілька) патриціанських пологів, аналогічне греч.(грецький) фратрії . Згідно традиції, До. було 30, по 10 в кожній родовій трібе . Спочатку До. були елементом родової організації, можливо чоловічими союзами за віковим принципом (про це свідчить шанування богині юнони, пов'язаної з ініціаціями — обрядом присвячення хлопця в чоловіка). В період утворення держави До. стали найважливішим військово-політичним вічком римського суспільства. На чолі До. стояв, мабуть, виборний куріон, що володів жрецькими функціями. Кожна До. мала своє місце для зборів, що називалося також До., і свої святині. У куріатних коміциях, тобто зборах чоловіків-воїнів по До., вибиралися у царську епоху царі, на початку республіки — магістрати, а з установою центуріатних коміций відбувалося затвердження вибраних посадових осіб і вручення ним символів влади. Під час республіки на чолі всіх До. стояв великий куріон, а до голосування в куріатних коміциях були допущені плебеї. У епоху імперії До. називалися міські ради.
2) Феодальна До. — рада сеньйора з його васалами в країнах Західної Європи в середні віки. Феодальна До. з безпосередніх васалів короля — Королівська До. (лат. Curia Regis) — збори (дорадчого характеру) крупних феодалів, що скликалися королем, з широкими, але строго не визначеними функціями (основна — судова); з посиленням королівської влади перетворилася на вужчу раду наближених короля (Королівська рада), причому фінансові і судові справи були виділені у ведення особливих палат.
3) Римська До. — сукупність установ підлеглих римському папі; див.(дивися) Римська курія .
4) У буржуазних країнах і в дореволюційній Росії До. — особливі розряди (виборчі До.), на які ділилися виборці по майновому, національному і іншим ознакам.
