Курсив (йому. Kursiv, від позднелат. cursivus, буквально — що біжить), 1) одне із зображень малюнка друкарського шрифту, що характеризується нахилом управо, близьким до рукописного; призначається для виділення частин набору. До. буває світлий і напівжирний. Для вказівок про набір курсивом слово підкреслюють хвилястою лінією. У даній статті курсивом набрано слово «шрифт». 2) Скорописний почерк латинського і грецького листа, що виник в результаті прагнення до прудкості і зручності писання, не віднімаючи пера. Звідси — зв'язувані одним безперервним рухом пера форми букв з нахилом їх управо. Прадавній античний До. наголошується в 1—2 вв.(століття) н.е.(наша ера); у візантійсько-грецькому листі До. набув поширення з 9 ст в канцелярському, дипломатичному і торгівельному листуванні.
