Курасов Володимир Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Курасов Володимир Васильович

Курасов Володимир Васильович [р. 6(18) .7.1897, Петербург], радянський воєначальник, генерал армії (1948), Герою Радянського Союза (7.5.1964), професор (1963). Член КПРС з 1928. Народився в сім'ї службовця. З 1918 в Радянській Армії, учасник Громадянської війни 1918—20, начальник загону моряків. Закінчив військово-педагогічний інститут (1921), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (1932), Військову академію Генштабу (1938). У 1921—40 на викладацькій роботі і штабних посадах. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 з грудня 1941 начальник штабу 4-ої ударної армії на північному Заході і Калінінськом фронтах; у березні 1942 — квітні 1943 командувач 4-ою ударною армією; з квітня 1943 по травень 1945 начальник штабу Калінінського, 1-го Прибалтійського фронтів, Земландськой групи військ. Після війни начальник штабу Радянської військової адміністрації в Германії (1945), заступник Головнокомандуючого і Головнокомандуючий Центральної групою військ (1945—49); начальник Військової академії Генштабу (1949—56 і 1961—63); у 1956—1961 і з 1963 на керівній роботі в міністерстві оборони СРСР. Нагороджений 4 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Суворова 1-ій мірі, орденом Кутузова 1-ої міри, медалями, а також іностр.(іноземний) орденами.

Ст Ст Курасов.