Куратов Іван Олексійович [6(18) .7.1839, с. Кибра, нині с. Куратово Комі АССР, — 17(29) .11.1875, р. Вірний, нині Алма-Ата], комі поет, лінгвіст, основоположник комі літератури. Вчився у Вологодській духовній семінарії (1854—60). Вчителював в Усть-Сисольське. Останні роки жив в Середній Азії, куди він після закінчення Казанської школи полкових аудиторів в 1866 був направлений на військово-судову роботу. За життя опублікував декілька віршів. Як поет До. виховувався на ідеях російських революціонерів-демократів. Його заповітною мрією було служити народові в боротьбі проти соціального і національного пригноблення. До. вивів галерею народних типів, з гострим сарказмом намалював тих, що пригноблюють народу — глитая-куркуля, чиновника, попа, ченця; із співчуттям відтворив безпросвітну долю задавленого ними трудівника. Поетові дорогі борці за народну справу. До. перекладав рідною мовою вірші російських поетів і класиків світової літератури.
Соч.: Художественнöй проїзведенпеяс, т. 1, Сиктивкар, 1939; Лінгвістичні роботи, т. 2, Сиктивкар, 1939; Бöрйöм гижöдъяс, там же, 1951; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране. [Послесл. А. Федорової], М., 1958.
Літ.: Доронін П., Творчість І. А. Куратова, Сиктивкар, 1939; Федорова А. Н., І. А. Куратов. Нарис життя і творчості Сиктивкар, 1960; Мікушев А. До., Комі література і народна поезія, Сиктивкар, 1961.
