Кунов Генріх
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кунов Генріх

Кунов (Cunow) Генріх (11.4.1862, Шверін, — 26.8.1936, Берлін), один з теоретиків німецької соціал-демократії, історик, соціолог, етнограф, публіцист. Народився в бідній сім'ї робітника сцени. Був бухгалтером. Прилучившись до соціал-демократичного руху, співробітничав в соціал-демократичній пресі; з 1902 член редколегії «Форвертс» («Vorwarts»). У роки 1-ої світової війни 1914—18 социал-шовініст, після війни залишався на украй правих позиціях в соціал-демократії. У 1917—23 редактор теоретичного журналу німецької соціал-демократії «Нойе цайт» («Die Neue Zeit») (змінив на цій посаді центриста До. Каутського). У 1919—30 професор Берлінського університету, в 1919—24 директор Музею народознавства. До. — автор багаточисельних, в основному компілятивних, робіт по історії первісного суспільства, що еклектично поєднували деякі положення марксизму з теоріями, запозиченими з буржуазної етнографії «економічні напрями». Робота До. «Теологічна або етнологічна історія релігії?» була перероблена І. І. Ськворцовим-степановим і видана російською мовою під назвою «Походження нашого бога» (1919, нове видання 1958). Загальна концепція праці До., присвяченого Великій французькій революції (вийшов в світ в 1908, в російському переведенні — «Боротьба класів і партій у Великій французькій революції 1789—1794 гг.», 3 видавництва, 1923), направлена проти буржуазного лібералізму. В той же час ця робота дає неправильну оцінку ролі окремих класів і партій і ряду проблем якобінської диктатури.

  В пізніших роботах зробив спробу прямої ревізії багатьох положень марксизму. Соціологія в роботах До. зближується з позитивістською еволюційною теорією, сполученою з економічним матеріалізмом. Проти вчення марксизму-ленінізму про пролетарську революцію і диктатуру пролетаріату направлена головна філософська праця До. «Марксова теорія історичного процесу суспільства і держави» (т. 1—2, 1920, російське переведення 2-го тому 1930). У 4-млосному дослідженні «Історія господарства» (1926 — 31, російське переведення 1-го тому — «Господарство первісних і напівкультурних народів», 1929) До. повністю ігнорує поняття соціально-економічної формації. Історія в трактуванні До. — це процес поступових соціальних змін, в яких «політичні революції» ніби то не грають істот. ролі.

 

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Соціологія і етнологія, СП(Збори постанов) Би, 1905; Про походження браку і сім'ї, М., 1923; Нариси по історії первісної культури, ч. 1, Мінськ, 1923 (співавтор); Виникнення релігії і віри в бога, 4 видавництва, М. — Л., 1925; Первісний комунізм, X., 1926.