Кульнев Яків Петрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кульнев Яків Петрович

Кульнев Яків Петрович [25.7(6.8) .1763, р. Лудза, нині Латвійською РСР, — 20.7(1.8) .1812, біля села Клястіци, нині Россонського району Вітебської області], герой Вітчизняної війни 1812, генерал-лейтенант (1812). Народився в сім'ї офіцера. Закінчив Сухопутний шляхетський корпус (1785), служив в гусарах. Брав участь в російсько-турецькій війні 1787—91 і Польській кампанії 1794—95. Під час війни з Францією в 1807 командував Гродненським гусарським полком. Відрізнився у ряді битв в російсько-шведській війні 1808—09, командуючи авангардом; зробив перехід по льоду через Ботнічеський заливши і зайняв р. Гріслехамн в Швеції. У 1810—11 командував передовими кавказькими загонами під час російсько-турецької війни 1806—12 і взяв ряд перемог. На початку Вітчизняної війни 1812 командував 5-тис. кавказьким загоном, що діяв в ар'єргарді, наніс ряд поразок противникові. У битві при Клястіцах, командуючи авангардом, а потім центром, розбив війська маршала Удіно. Був смертельно поранений в бою. Послідовник А. Ст Суворова, талановитий воєначальник, учасник 55 боїв, До. відрізнявся винятковою хоробрістю і рішучістю. Був противником аракчєєвщини, дотримувався демократичних поглядів; відпустив на волю своїх кріпаків. А. С. Пушкину До. послужив прототипом Володимира Дубровського в повести «Дубровський». На місці загибелі До. у 1830 поставлений пам'ятник, на якому вибиті вірші В. А. Жуковського про нього.

  Літ.: Єлець Ю. Л., Герой Вітчизняної війни — Кульнев, СП(Збори постанов) Би, 1912; Никіфоров Ст П., Помарнацкий А. Ст, А. В. Суворов і його сучасники, Л., 1964.