Кульбаба (Taraxacum), рід багатолітніх рослин сімейства складноцвітих; містять молочний сік. Листя в прикореневій розетці, перистороздільне або цілісне. Квітки обох статей, язичкові, зібрані в одиночні кошики, розташовані на верхівках безлистих порожнистих стебел (стрілець). Плід — сім'янка, з носиком і чубком з безлічі білих волосків. Багатьом видам О. властивий апоміксис . Біля 70 т.з. «великих», або збірних, видів або понад 1000 «дрібних» видів; мешкають в холодному і помірному поясах. У СРСР близько 200 видів. Найбільш поширений О. лікарський (Т. officinale), включаючий сотні апоміктічеських видів. Зростає в житла, уподовж доріг, по вигонах, узліссях, берегах річок; засмічує газони, сади, городи, луги. Добре поєдаєтся скотом. Молоде листя споживають; підсмажене коріння може служити сурогатом кави. Висушене коріння О. лікарського застосовують як гіркота для збудження апетиту, при замках і як жовчогінний засіб. Густий екстракт з коріння О. використовують при виготовленні пілюль. Деякі види О. — кок-сагиз і ін. — містять в корінні каучук.
Літ.: Флора СССР, т. 29, М. — Л., 1964; Атлас лікарських рослин СРСР, М., 1962.
