Кулаковський Олексій Єлісейович [4(16) .3.1877, 4-й Жехсогонський наслег Ботурусського улусу, нині Алексєєвський район Якутської АССР, — 6.6.1926, Москва], якутський радянський поет, учений-просвітитель, основоположник письмової якутської літератури. У 1897 закінчив Якутське реальне училище. Близько чверті століття подорожував по Якутії, вивчаючи історію, економічний і правовий стан якутів. У 1900 написав пісню «Заклинання Баяная» — перше літературний твір на якутській мові. У публіцистичних статтях пропагував думку про зближення з російською культурою. У поемах «Портрети якуток» (1904), «Пісня столітньої старої» (1906), «Скупий багач» (1907) і ін. піддані критиці пережитки первісної відсталості, феодальна експлуатація, принижене положення якутської жінки. У поемі «Сон шамана» (1910), у віршах «Пісня п'яного буржуя» (1915), «Міська дівчина» (1916), «Горілка» (1916) і ін. різко засуджений царський гніт. Лише при Радянській владі художні твори і наукові роботи До. побачили світло. У поемі «Настання літа» (1924), у віршах «Літак» (1924) і «Розповідь старого» (1924) До. вітав Радянську владу.
Соч.: Ириа-хоhooн, ч. 1—2, Якутськай, 1924—25; Ириалар-хоhooннор, Якутськай, 1957; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Манчари, Якутськ. 1945.
Літ.: Нарис історії якутської радянської літератури, М., 1970; Збірка доповідей до 85-ліття з дня народження А. Е. Кулаковського. Якутськ, 1964; Алексєєв Е. Е., Θксθкулээх Θлексей, Якутськай, 1966.
