Кулаковський Олексій Миколайович [р. 11(24) .12.1913, село Кулаки, нині Мінської області БССР], білоруський радянський письменник. Член КПРС з 1948. Учасник Великої Вітчизняної війни 1941—45.
В 1947 опублікував першу збірку розповідей «Сад», потім — збірки розповідей і повістей «Гарт» (1948), «Нові зустрічі» (1950), «Добре сходить сонце» (1952), «Незабутня ехо-камера» (1956), «Тут я живу...» (1960; русявий.(російський) видавництво 1967), «Твоя дорога перед тобою» (1968). Автор романа про війну «Розлучаємося ненадовго» (ч. 1—2, 1953—62). У 1972 опублікував роман «Дороги що звідують і незвідані». Твори До. відмічені гостротою суспільно-моральної проблематики. Нагороджений 4 орденами, а також медалями.
Соч.: Збор твораў, т, 1—4, Miнськ, 1970—71; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Повести і розповіді, Мінськ, 1958; До сходу сонця. Повести і розповіді, М., 1960.
Літ.: Гусак С., Аляксей Кулакоўськi. Критика-бiяграфiчни нарис, Miнськ, 1967.
