Кубинці (самоназв. — кубано, мн.(багато) ч.(множина) — кубанос), нація, основне населення Республіки Куба. Чисельність близько 8,2 млн. чоловік (1970, оцінка). Говорять на іспанській мові з місцевими особливостями (слова індіанського і африканського походження, скорочені варіанти іспанських слів і ін.). Віруючі — переважно католики; є протестанти і прибічники різних афро-хрістіянських синкретичних культів. У антропологічному відношенні До. неоднорідні: серед них є представники європеоїдної і негроїдної рас, а також мулати різних мір метісациі. До. походять від змішення іспанських переселенців з неграми, ввезеними (переважно із Західної Африки) як раби (16— 19 вв.(століття)). У початковій стадії у формуванні кубинського народу брали участь також аборигени-індійці, але вони були до середини 16 ст майже повністю винищені іспанськими колонізаторами. Важливими етапами національної консолідації До. були 30-річна національно-визвольна війна 1868—98, революція 1933 і народна революція 1959, перерісша в соціалістичну. До. формуються в соціалістичну націю. Зайняті До. переважно в сільському господарстві (головна культура — цукровий очерет), а також в промисловості. Для народної культури Куби характерне поєднання іспанських і африканських елементів, особливо в музиці і танцях. Про історію, господарство і культуру До. див.(дивися) в ст. Куба .
Літ.: Народи Америки, т. 2, М., 1959; Мохначев М. І., Становлення соціалістичної нації на Кубі, в збірці: Нації Латинської Америки, М., 1964; Chain С., Formación de la nación cubana, La Habana, 1968.
