Крюків Микола Олександрович [близько 1800, Н. Новгород, нині м. Горький, — 30.5(11.6) .1854, Мінусинськ], декабрист, поручик. Син ніжегородського губернатора. Після закінчення військового училища (1819) служив в 2-ій армії на Україні, де зближувався с П. І. Пестелем . Вступивши влітку 1820 в Тульчинськую управу «Союзу благоденствування», брав участь в створенні Південного суспільства декабристів і став одним з його ідеологів. Розділяв ідеї «Російської правди» Пестеля і в своїх вигадуваннях розвивав окремі її положення. До. прагнув теоретично обгрунтувати майбутню революцію, був переконаним республіканцем і войовничим атеїстом. В період підготовки озброєного повстання виконував ряд відповідальних доручень Пестеля. Здійснював зв'язок управи Тульчинськой з С. І. Муравьевим-Апостолом і виїжджав до Василькова, допоміг укрити від властей рукописи «Російської правди». До., як і його брат декабрист Олександр (1794—1867), був засуджений до 20 років каторги і вічного поселення в Сибіру. Надломлений духовно і фізично, До. відійшов від революційних і атеїстичних ідей.
Соч. у кн.: Ізбр. соціально-політичні і філософські твори декабристів, т. 2, М., 1951.
