Кропівніцкий Марк Лукич [25.4(7.5) .1840, с. Бежбайраки, нині Бобрінецкий район Кіровоградської області, — 8(21) .4.1910, похований в Харкові], український драматург, актор. Один із засновників українського реалістичного театру. Народився в сім'ї керівника поміщицьким маєтком. Закінчив Бобрінецкоє училище повіту. У 1861—71 служив в суді повіту. З 1871 виступав в провінційних театрах. Організував (спільно с М. П. Старіцким) в 1882 першу професійну українську театральну трупу. Написав понад 40 драм, комедій, водевілів. Письменник-демократ і гуманіст, До. добре знав побут і вдачі різних шарів сучасного йому суспільства, володів як драматург багатою і стилістично всілякою розмовною мовою. Найбільший успіх мали драми До. про життя післяреформеного українського села. Сатиричне викриття сільської буржуазії, що намітилося вже в першій драмі До. «Дай серцю волю, заведе в неволю» (1863), отримало розвиток в драмах «Глитай, або Павук» (1882), «Дві сім'ї» (1888), «Олеся» (1891). У драмі «Доки сонце зійде, роса ока виїсть» (1882) До. будує сюжет на гострому соціальному конфлікті, з глибоким співчуттям розповідаючи про трагічну долю селянської дівчини. До. займався також режисерською і педагогічною діяльністю, виховавши плеяду акторів.
Соч.: Повній збipник творiв, т, 1—3. Хар., 1895—1903; Твори, т. 1—6, До., 1958—1960; у русявий.(російський) пер.(переведення) — П'єси, Л.— М., 1960.
Літ.: Мазко Лука Кропівніцький. Збipник статей, спогадiв i матерiaлiв, До., 1955; Іосипенко М., Мазко Лука Кропівніцький, До., 1958; Icторiя украïнськоï лiтературі в 8 томах, т. 4, кн. 2, До., 1969.
