Кровотеча
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кровотеча

Кровотеча, виділення крові з пошкоджених в результаті травми або захворювання кровоносних судин. До. може бути артеріальним (яскраво-червона кров б'є фонтаном), венозним (виділення темної крові), капілярним, змішаним. Інтенсивність До. залежить від калібру пошкодженої судини, стану його стінки. Кров може виливатися назовні, в просвіт або товщу якого-небудь органу (шлунок, кишечник, мозок і ін.) або в порожнину (черевну, плевральну і ін.). При До. з'являються блідість шкіри і слизистих оболонок, запаморочення, слабкість, задишка, спрага; падає артеріальний тиск, пульс слабкий, частий. Велика одномоментна крововтрата (25% об'єму крові або 4—4,5% ваги тіла) викликає втрату свідомості і є загрозливою. Люди, ослаблені якими-небудь захворюваннями, погано переносять навіть невелику за об'ємом крововтрату. В осіб з атеросклерозом судин До. продовжується довше і важче піддається зупинці. Великою завзятістю відрізняється До. у хворих гемофілією, що виникає при нікчемній травмі.

  Заходи по зупинці До. залежать від причини і його джерела. Зупинка До. може бути тимчасовою і остаточною. Для тимчасової зупинки До. на кінцівці накладають джгут, що давить пов'язку, застосовують судинозвужувальні засоби, лід, гемостатичні губки (на рани). Часто ці заходи приводять до повної зупинки К.; інакше для остаточної зупинки До. доводиться удаватися до хірургічним методам (перев'язка судини, зашивання, видалення пошкодженого або ураженого органу або його частини). Обов'язковим компонентом в боротьбі з До. є переливання крові, кровозамінних розчинів і препаратів, що підвищують згортання крові.

  А. Б. Галицький.