Кримінальний процес, 1) діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури і суду по збудженню, розслідуванню і дозволу кримінальних справ, здійснювана в порядку, встановленому карно-процесуальним правом, наказаними ним засобами і способами. Радянський В. п. ставить своїм завданням швидке і повне розкриття злочинів, забезпечення невідворотного і справедливого покарання злочинців, сприяє зміцненню соціалістичної законності, запобіганню злочинам, вихованню громадян у дусі неухильного виконання законів. В. п. здійснюється компетентними органами, на які законом покладені відповідні функції через систему правовідносин, що включають гарантії прав і законних інтересів учасників процесу. Всі процесуальні дії (слідчі і судові) проводяться в строго встановленій законом формі що забезпечує оптимальну реалізацію завдань В. п. В. п. складається з декількох послідовних стадій, кожна з яких включає і контроль попередньої: порушення кримінальної справи, дізнання, попереднє слідство, віддання під суд, судовий розгляд, касаційне виробництво (див. Касація ) , виконання вироку, а у ряді випадків наглядове виробництво (див. Нагляд ) і виробництво по обставинах, що знов відкрилися.
2) Наука В. п., що вивчає його закономірності, основні поняття і принципи, нормативний порядок і його реалізацію і так далі Найважливіша частина науки В. п. — теорія доказів, що вивчає проблеми доведення по кримінальних справах.
