Кривий ріг, місто в Дніпропетровської області УРСР. Розташований у верхів'ях р. Інгулец при впаданні в неї р. Саксагань. Вузол залізниць (лінії на Знаменку, Пятіхатки, Запоріжжя, Дніпропетровськ). 600 тис. жителів в 1972 (192 тис. в 1939; 401 тис. в 1959). Ділиться на 5 районів.
До. Р. виник з поштової станції, заснованої 27 квітня 1775 в урочищі Кривої ріг. З 20-х рр. 19 ст До. Р. — військове поселення; з 1860 — містечко. Початок промислового розвитку пов'язаний з видобутком залізняку (80-і рр. 19 ст) і спорудою залізниці, що пов'язала Криворізький басейн з Донбасом. Більшість копалень До. Р. належало іноземним (головним чином французам) капіталістам, частина яких в 1907 об'єдналася в синдикат «Продаруд». Перші з.-д.(соціал-демократ) кухлі в До. Р. виникли на початку 1903. Радянська влада в місті була встановлена 9(22) січня 1918 і остаточно зміцнена в 1920. З 14 серпня 1941 по 22 лютого 1944 До. Р. був окупований німецько-фашистськими військами, які завдали місту крупного збитку. У післявоєнні роки До. Р. відновлений і є крупним індустріальним і культурним центром України. До. Р. — центр Криворізького залізорудного басейну . В До. Р. — потужні шахти, обладнані новітньою технікою (серед них — «Глибока» для Гіганта, ним. В. І. Леніна Гвардійська і ін.). Великий розвиток отримала металургійна (Криворізький металургійний завод ним. В. І. Леніна; гірничозбагачувальні комбінати — Північний, Центральний, Південний, Новокріворожський, Інгулецкий), машинобудівний і металообробний (завод гірського устаткування «Комуніст»), енергетична, коксохімічна промисловість. Виросла промисловість будматеріалів (цементний, цегельні заводи); заводи великопанельного житлового будівництва. Підприємства легкої (взуттєва фабрика), харчової і деревообробної промисловості. У 1970 житловий фонд міста склав понад 5 млн. м 2 (проти 833 тис. м 2 в 1940). Є гірничорудний, педагогічний інститути, вечірній факультет Дніпропетровського металургійного інституту, філія Донецького інституту радянської торгівлі, 15 технікумів (в т.ч. копальневою автоматики, політехнічний, гірської електромеханіки, металургійний, коксохімічний, гірничо-механічний і др.); авіаційне училище спеціальних служб цивільної авіації, медичне, музичне училища. Російський музично-драматичний театр ним. Т. Р. Шевченка, цирк. Історіко-краєзнавчий музей. Серед окремих будівель і комплексів післявоєнного періоду: Російський музично-драматичний театр ним. Т. Г. Шевченко (1949—50, архітектор Ст А. Зуєв), Палац культури металургів (1952—54, архітектор До. С. Барташевіч), будівля Гірничорудного інституту (1960—64), цирк (1968—69, архітектор Р. Ст Напрієнко, С. М. Гельфер), шахта «Батьківщина» (1972, архітектор Е. Р. Пестрякова, інженер В. А. Бондаренко і ін.), будівля інституту «Гипрорудмаш» (1972, архітектор Д. А. Лівшиц). Місто нагороджене орденом Леніна (1971).
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 3, с. 238; Пахомов А., Боротьба трудящих Кріворожья за владу Рад, Дніпропетровськ, 1958; Кріворожье. Довідник-путівник, Дніпропетровськ, 1963; Варгатюк П. Л., Кріворiжжя. Путiвник, Днiпропетровськ, 1969.
