Кремье (Crémieux) Ісаак Адольф (30.4.1796, Ним, — 10.2.1880, Париж), французький політичний діяч. Адвокат, що здобув популярність завдяки своїм виступам на політичних процесах 30—40-х рр. 19 ст Примикав до помірно ліберальної «династичної опозиції» (що вимагала ширшого залучення промислової буржуазії до управління державою), сприяв падінню уряду Ф. П. Р. Гизо і висуненню на пост прем'єр-міністра О. Барро . Після Лютневої революції 1848 — член тимчасового уряду, міністр юстиції; сприяв відміні рабства негрів у французьких колоніях. У 1848—51 член Засновницьких, а потім Законодавчих зборів. Після бонапартистського державного перевороту 2 грудня 1851 відійшов від активної політичної діяльності повернувшись до занять адвокатурою. У 1869 був вибраний в Законодавчий корпус. Після революції 4 вересня 1870 став міністром юстиції в «уряді національної оборони». Підтримував Л. М. Гамбетту, виступаючи за продовження франко-пруської війни 1870—71. У 1871—75 депутат Національних зборів, в яких примикав до лівих республіканців. У 1875 вибраний довічним сенатором.
Літ.; Posener S., Adolphe Crémieux (1796—1880), t. 1—2, P., 1933—34.
