Гамбетта (Gambetta) Леон Мішель (2.4.1838, Каор, — 31.12.1882, Віль-д’Авре, поблизу Парижа), французький політичний і державний діяч. Адвокат. У роки Другій імперії висувався як один з лідерів лівого крила буржуазних республіканців. Широку популярність Р. принесла його викривальна мова в 1868 проти Другої імперії на процесі республіканця Л, Ш. Делеклюза . В 1869 завдяки висунутій їм програмі радикально-демократичних реформ (т.з. Бельвільськая програма) Р. був вибраний в Законодавчий корпус від паризького робочого округу Бельвіль і від Марселл. З вересня 1870 по лютий 1871 міністр внутрішніх справ в «уряді національної оборони»; був прибічником продовження війни з Пруссією, але в той же час, боячись розв'язати революційну війну, гальмував розгортання партизанського руху проти прусських окупантів; безуспішно намагався організувати відсіч пруссакам лише силами регулярної армії. Прагнучи зняти з себе відповідальність за капітуляцію у війні, на початку березня 1871 емігрував до Іспанії. Після придушення Паризької Комуни повернувся в травні 1871 до Франції, виступав за амністію комунарам. У перше десятиліття Третьої республіки Р. керував боротьбою проти клерикалізму і спроб реставрації монархії. В той же час він все тісніше зближувався з правими угрупуваннями буржуазних республіканців і відверто відмежувався від своєї колишньої програми демократичних і соціальних реформ, проповідуючи і проводячи, за його власним визначенням, політиком опортунізму. У 1879—81 голова палати депутатів. У 1881—82 прем'єр-міністр і міністр закордонних справ.
Літ.: Neucaste1 Е., Gambetta. Sa vie ses idees politiques, P., 1885; Matter P., Gambetta, P.,1923; Dutrait-crozon H., Gambetta et la Defense nationale 1870—1871, P., 1934; Wormser G., Gambetta dans les tempetes (1870—1877), P., 1964.
