Красиков Петро Ананьевіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Красиков Петро Ананьевіч

Красиков Петро Ананьевіч [5(17) .10.1870, Красноярськ, — 20.8.1939, Железноводськ], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії 1892. Народився в сім'ї вчителя. До 1892 Швейцарії встановив зв'язок з групою «Звільнення праці». За участь в революційному русі в 1893 виключений з Петербурзького університету (іспити за юридичний факультет склав в 1908), арештований, в 1894 висланий до Красноярська, тут в 1897 познайомився с В. І. Леніном. З 1900 в Пскові, агент «Іскри». У 1902 від російської організації «Іскри» член Організаційного комітету із скликання 2-го з'їзду партії. Делегат 2-го з'їзду РСДРП (1903), віце-голова з'їзду; «твердий іскрівець». У 1904 член Північного бюро ЦК партії, учасник Наради 22 більшовиків в Женеві (1904); делегат від більшовиків на Амстердамському конгресі 2-го Інтернаціоналу. Делегат 3-го з'їзду РСДРП (1905). Під час Революції 1905—07 член Петербурзького комітету партії, член Виконкому Петербурзької ради. З 1908 працював в Петербурзі помічником повіреного присяги. У 1912—14 співробітничав в «Правді». З лютого 1917 член Виконкому ради Петрограду. Делегат 6-го з'їзду РСДРП (б). Після Жовтневої революції 1917 голова слідчої комісії з боротьби з контрреволюцією і спекуляцією при Петрограді ВРК. Після встановлення Радянської влади член колегії Наркомату юстиції, голова касаційного трибуналу при ВЦИК. Брав участь в розробці перших радянських кодексів — цивільного і кримінального. Керував відділом культів при Наркоматі юстиції, що проводив відділення церкви від держави: до 1938 голова комісії з питань культу при ВЦИК, потім ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР; редактор журналу «Революція і церква», «Войовничий атеїзм», «Газети тимчасового робітника і селянського уряду». З 1921 член Малого Раднаркому; заступник наркома юстиції. З 1924 прокурор Верховного суду СРСР. У 1933—38 заступник голови Верховного суду СРСР. Делегат 8-го, 13—17-го з'їздів партії. Обирався членом ВЦИК і ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Член Комісії із складання Конституції СРСР (1936). Автор атеїстичних книг і публіцистичних статей.

  Соч.: Вибрані атеїстичні твори, М., 1970.

  Літ.: Гиндін А. М., Гиндін Р. М., З Леніном в серці (Життя П. Красикова), М., 1968.