Красауськас Стасис Альгирдо
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Красауськас Стасис Альгирдо

Красауськас Стасис Альгирдо (р. 1.6.1929, Каунас), радянський графік, заслуженого на діяча мистецтв Литовської РСР (1968). Вчився в Художньому інституті Литовської РСР у Вільнюсі (1952—58; викладає там же з 1961). Виконує станкові гравюри і ілюстрації. Кращі твори До. відрізняються поетичністю, асоціативної і метафоричної образних буд, підвищеної експресії білих ліній на чорному фоні. Твори: «Юність» (ліногравюра, 1961); «Мати» (монотіпія, 1964); ілюстрації до кн. Марцинкявічюса «Кров і попіл» (ксилографія, 1960) і Межелайтіса «Чоловік» (ксилографія, 1961—62) — Державна премія Литовської РСР, 1965; ілюстрації до «Сонетів» Шекспіра (автоцинкографія, 1966), поемі Марцинкявічюса «Стена» (автоцинкографія, 1969) і поемі Маяковського «Володимир Ілліч Ленін» (видана в 1970); «Жінка» (офорт, 1972). Нагороджений орденом «Знак Шани».

С. Красауськас. «Юність». Ліногравюра. 1961.