Крамов Олександр Григорович [23.12.1884 (4.1.1885), Київ, — 17.5.1951, Харків], російський радянський актор, режисер, народний артист СРСР (1944). Закінчив театральну школу E. А. Лепковського (1905) і вступив в трупу київського театру Соловцова. Закінчив юридичний факультет Київського університету (1908). У 1909—12 грав в Херсоні, Самарі, Петербурзі (ролі: Хлестаков — «Ревізор» Гоголя, Мітрофанушка — «Недоросток» Фонвізіна і ін.). З 1919 працював у московських театрах — Революції, колишній Корша і ін. У Театрі ним. МГСПС створив (1924—33) галерею образів людей нової, революційної формації — Раєвіч, шахтар Пацюк («Шторм», «Голос надр» Білоцерківського для Білля), Чапаєв (у однойменній п'єсі по Фурманову) і ін. Тут розкрилися особливості таланту До. — глибоке відчуття сучасності, висока громадянськість, уміння втілювати яскраві характери радянських людей. З 1933 До. — актор і режисер (з 1936 — художній керівник) Харківського російського драматичного театру. Кращі акторські роботи — образ В. І. Леніна в п'єсах Погодіна («Людина з рушницею», 1938, і «Кремлівські куранти», 1947; був також режисером обох спектаклів), Полежаєв («Неспокійна старість» Рахманова).
Рідка чарівливість, дійсний дар перевтілення, щедрий талант людяності дозволили йому створити ряд цікавих сценічних образів. Серед них: тонко обкреслений, глибоко психологічний образ Протасова («Живий труп» Л. Н. Толстого), гротесковий, — Крутіцкого («На всякого мудреця досить простоти » А. Н. Островського), зворушливий і смішний, — Епіходова («Вишневий сад» Чехова). Як режисер особливе значення надавав роботі над радянською драматургією. Поставив спектаклі: «Єгор Буличев та інші» Горького (1934), «Аристократи» Погодіна (1935), «Фронт» Корнейчука (1943), «За тих, хто в морі!» Лавренева (1947), «Сім'я» Попова (1950) і ін. Вів викладацьку роботу (у 1936—41 художній керівник студії при театрі; з 1947 педагог Харківського театрального інституту, з 1948 — професор). Депутат Верховної Ради Української РСР 1-го і 2-го скликань. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медаллю.
Літ.: Кубланов Би., Творча дорога Крамова, в кн.: А. Р. Крамов. 30 років на сцені, 1908—1938, Хар., 1938; Буквін Ст, А. Р. Крамов, Київ [1960].
