Кояловіч, Коялавічюс Войцех (Альберт) (1609, Каунас, — 6.10.1677, Варшава), литовський історик. Закінчив Вільнюську академію (1638), доктор філософії (1641) і теології (1644), потім ректор Вільнюської академії (до 1655). Ідеолог феодалів і католицької церкви. Викладав в Бресті і Слоніме, а з 1668 — у Варшаві. Обробив «Гербовник рицарства Великого князівства Литовського». Основна праця —«История Литви» (ч. 1 — до Кревськой унії, ч. 2 — до Люблінській унії). У нім До. принизив роль соціальних рухів, особливо антифеодальних виступів білорусів і українців, вихваляв спільність інтересів феодалів Польщі і Литви. До., всупереч установкам католицизму, негативно оцінював роль хрестоносців.
Соч.: Historiae Lituanae, pars 1—2, Dantisci-antverpiae, 1650—69.
